Get Adobe Flash player

Навігація

Пошук

Віртуальний 3D-тур

Учнівський квиток

Форма входу

Закон України "Про освіту"

Qr-код

Нова Українська Школа

Оголошення:

Запрошуємо наших талановитих учнів, батьків та вчителів активно підтримати проєкт #вишиванка_єднає #вишиванка_Україна           красивими  малюнками і орнаментами української вишиванки, що зберігається вдома, фотографіями у вишиванках індивідуально та  в родинному колі (якщо ви дозволите і  без прізвищ)!Презентуємо свої роботи та фото до дня Вишиванки 19 травня 2022!

Моя люта вісімнадцята весна

…Ми з родиною вже багато днів ночували в Макарівському медичному стаціонарі Київської області. Там був підвал і там, здавалося, було безпечніше... Тато-гінеколог під обстрілами приймав пологи у вагітних жінок, зупиняв кровотечі… Робив навіть кесарські розтини. Без будь-яких умов…
Десь там, зверху,  несамовито гуло, гупало, тріщало!.. Під обстрілами прозорою плівкою затуляли вибиті  вікна, що не витримали ударної хвилі.
…Кажуть, воєнні госпіталі знаходяться за 50 кілометрів від лінії зіткнення. Ми ж не були воєнним госпіталем, але Макарівська лікарня рятувала людей, в той час, коли орки окопалися усього за декілька кілометрів від нас.
І весь час, в лікарню безперервно везли поранених і мертвих. Здається, я бачила їх усіх. Бо, часто, ми періодично змушені були виходили з підвалу аби хоч трохи погрітися й хапнути ковток весняного повітря.
…Якось йшла по коридору і раптом  почула крик:
– Дорогу! Дорогу! , –А згодом – моторошні стогони. Про такі я лишень  читала. У Багряного. В “ Морітурі”.  Вперше у реальному  житті я  бачила “пошматованих” людей.  Так близько!  Вперше чула їх несамовиті стогони. Ось уже пройшов місяць, а в мене досі той стогін стоїть у голові. Вдень і вночі.…
Із, майже повністю окупованого міста, ми вирішили вибиратися тільки шостого березня. За іронією долі саме в цей день ворог сатанів найбільше!
Перед цим тато збігав до головного лікаря і скоро повернувся з тривожними новинами:
– Макарів повністю прострілюється, сказав він, –  міст, через який нам доведеться їхати, заміновано. Ніхто не гарантує безпеки.  По Житомирській трасі потрібно мчати  стрімголов, бо є великі неконтрольовані частини, траса прострілюється.
Я вирішила зібрати деякі речі з нашого дому. Під час коротких зборів потрапила під обстріл. Не розповім деталей, бо цей час майже не згадую. Все – в червоному тумані… Скажу тільки, що там, лежачи на підлозі у коридорі дуже шкодувала, що не поцілувала маму перед тим, як відправитись до дому за речима. Під страшну музику вибухів просила,  аби Господь  зберіг усіх рідних.  Молилася…  Я сама не вірила, що виживу.
А потім в якийсь момент до хати влетів тато.  Вибухи не стихали. Ми побігли до укриття. Тепер я знаю, про що думають люди перед смертю…
…За 20 хвилин ми всі вже сиділи в машині. Потім я зробила останній запис в нотатках:
«… Шосте березня 2022 року, 13:31 – виїхали. Благослови Боже. Спаси і збережи!».
З усього, найкраще пам’ятаю шалені татові очі і те, як він “дав по газах” перед замінованим мостом. А довкола – купа трупів, згорілих танків, знищених машин по Житомирській трасі.  Страшно зізнатися, але я тоді була впевненою, що ми будемо одними з них. Єдине чого хотіла –  аби, якщо й нас розстріляють, то щоб усіх разом! Бо лишитися одному, коли твоїх рідних немає – це найбільша мука.
Але ось – ми живі!
        … Це не про життя. Це – про камінний хрест, який залишила за собою наша сім’я Кононців-Орликів, покидаючи рідні стіни і своє щасливе минуле.

Дистанційне навчання продовжується

Ми щиросердно дякуємо нашим захисникам та захисницям за відвагу, мужність і неймовірну силу в протидії російській агресії.
Наше сьогоднішнє завдання і для дітей, і для дорослих – бути рішучими, позитивно налаштованими на зацікавленість у навчанні,  формуванні внутрішнього  стимулу пізнавати нове в результаті  щоденної спільної  праці заради успіху.
Вчителі гімназії №48 Шевченківського району міста Києва продовжують  надавати освітні послуги: проводять онлайн уроки в Skype,  Zoom,  Google класі за розкладом, розміщеному на сайті гімназії, до яких підключаються наші учні з усіх куточків України та з-за кордону; вихователі ГПД, керівники гуртків, соціально-психологічна служба гімназії працюють з учнями після уроків.
Гімназисти активно долучилися до конкурсу творчих робіт – створення авторських віршів та малюнків – челенджу «Світло крізь темряву!»
Віримо в Перемогу! В щирому єднанні учні, батьки та вчителі наближають світле майбутнє для рідної України! Україна понад усе!

Детальніше: Дистанційне навчання продовжується

#Світло_крізь_темряву

Гімназисти 48 підтримують челендж
#Світло_крізь_темряву
#The_Light_through_the_darkness
Випуск 3
 
 
 
 
 
 
Рідна ненька-Україна
Україна, наша мати                     
Як тебе ще не кохати?
Ті червоні ніжні квіти
І патріотичні діти.
Ті сади,  лани,смереки
Люблю їх, хоч я далеко.
Не забуду я ніколи
Ті Карпатьські гори.
Київ мій коханий ,
Полікуй ти мої рани.
Ненька Україна, мати
Поможи нас поєднати,
Поможи нам подолати
Ворога назавжди.
Солов‘їний спів ранковий.
Все віддала б я , щоб знову
Повернутися додому .
Танки голіруч тормозим ,
Зупинити ми все просим!
Села,міста і райони
Поверніть нам все!
І знову:
Україна наша мати,
І не зможем ми віддати те,
Що в серденьку росте;
Те,що процвітає.
Надія , Віра і Любов-Преможемо ми знов!
Авторський вірш Зінченко Софії -Домініки 7-А клас, 19.03.2022

Детальніше: #Світло_крізь_темряву

#Світло_крізь_темряву

Гімназисти 48 підтримують челендж
#Світло_крізь_темряву
#The_Light_through_the_darkness
Випуск 2
Синьо-жовтий прапор- це наша Країна,
Жовто-синє серце-це наша Родина.
Вся наша родина- Славна Україна.
Зелені Карпати, глибокі річки,
жовті поля та гарні жінки.
Ми - діти свободи,
Ми -діти війни,
Ми хочемо жити
І в мирі рости!
Авторський вірш учениці 3-А класу гімназії №48  Іванової Даші 

Детальніше: #Світло_крізь_темряву

"Захисти моє небо"

Учні 2-А та 2-Б класів закликають гімназійну родину приєднатися до кампанії Кримськотатарського Ресурсного Центру та намалювати малюнок "Захисти моє небо"
 

Детальніше: "Захисти моє небо"

#Світло_крізь_темряву

 
Гімназисти 48 підтримують челендж
#Світло_крізь_темряву
#The_Light_through_the_darkness 

Випуск 1

Детальніше: #Світло_крізь_темряву

«Пригоди в Королівстві Української мови»

До Міжнародного для рідної мови 21 лютого 2022 року для гімназистів  2- х класів проведено було квести «Пригоди в Королівстві Української мови».

Детальніше: «Пригоди в Королівстві Української мови»

Міжнародний день рідної мови в гімназії 48 - 21 лютого 2022 - Ланцюжок любові до рідної мови.

Міжнародний день рідної мови в гімназії 48 - 21 лютого 2022 - Ланцюжок любові до  рідної мови.
Учні та вчителі гімназії №48 долучилися до  святкування, адже рідна українська  мова – це важливий носій цінностей, знань, які передаються від покоління до покоління. Саме тому так важливо пам’ятати своє коріння та вітати рідних та близьких людей з цим чудовим святом.

Детальніше: Міжнародний день рідної мови в гімназії 48 - 21 лютого 2022 - Ланцюжок любові до  рідної мови.

"Запали свічку пам'яті"

21 лютого 2022 року в гімназії 48 проведено традиційну гімназійну акцію "Запали свічку пам'яті", присвячену пам'яті Героїв Небесної сотні.

Детальніше: "Запали свічку пам'яті"

Всеукраїнський урок з медіаграмотності

В рамках Національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр” Міністерства культури та інформаційної політики спільно з Міністерством освіти і науки в гімназії №48 був  проведений перший  Всеукраїнський урок з медіаграмотності для учнів 7-11 класів. Під час уроку вчителі разом із школярами змогли проговорити різноманітні способи розпізнавання фейків, види маніпуляцій в мережі та розглянули процеси створення новин.

Детальніше: Всеукраїнський урок з медіаграмотності